Порошенко про протести в Білорусі: “Києву давно пора визначатися …”

Продовжую уважно слідкувати за розвитком ситуації в Білорусі. Після 9 серпня країна перебуває у новій політичній реальності. Наша відповідальність як сусідньої держави, як справжнього друга і, нарешті, як законодавця демократичних правил в регіоні – твердо заявити свою позицію.
Українська влада має надати чіткі відповіді на всі питання, які нас турбують.
По-перше, чи визнає Україна президентські вибори у Білорусі як такі, що не були ані вільними, ані справедливими, ані демократичними?
По-друге, чи визнає Україна Лукашенка демократично обраним главою держави і буде далі розвивати з ним відносини?
По-третє, чи підтримує офіційний Київ позицію цивілізованої спільноти і білоруського народу щодо проведення нових президентських і парламентських виборів у Білорусі?
По-четверте, що планує робити України для забезпечення національних інтересів під час обговорення питання Білорусі на екстреному саміті ЄС вже цієї середи? Чи так і не побачимо активну дипломатію президента України у співпраці з лідерами ЄС та його держав-членів для координації наших підходів?
По-п’яте, чи підтримує офіційний Київ запровадження цільових санкцій ЄС проти осіб, причетних до брутального порушення прав людини та застосування сили проти мирних громадян? Якщо так, то чи запровадить Україна аналогічні санкції на національному рівні?
По-шосте, чи не час було б скликати засідання РНБО для затвердження комплексу заходів з метою забезпечення національної безпеки України, включно із зміцненням наших північних рубежів, в умовах посилення російської військової присутності в Білорусі?
По-сьоме, чи не час Україні переглянути політичні відносини з авторитарним режимом, який здійснює репресії проти власного народу і сфальсифікував результати виборів?
По-восьме, в умовах антиукраїнської істерії з боку білоруського режиму та зрадницької позиції в питанні передачі «вагнерівців», чи аналізує влада плюси і мінуси зміни Мінська як переговорного майданчику Тристоронньої контактної групи?
Якщо аналізує, то хотів би нагадати: свого часу я особисто лобіював Мінськ як місце для перемовин з Москвою щодо миру на Донбасі, прагнучи сприяти припиненню міжнародній ізоляції Білорусі, її європеїзації та демократизації.
І ще одне – не менш важливе. Як українська влада планує протидіяти спробам Кремля анексувати Білорусь, зробити її російською провінцією?
Офіційний Київ повинен якомога швидше визначитися в своїй позиції і підтримувати білоруський народ, який демонструє мужність і твердість та вимагає змін заради майбутнього своєї країни. Так само переконаний, що у наших міждержавних відносинах обов’язково буде і завтра, і післязавтра. Однак, з якою саме Білоруссю ми хочемо це «завтра і післязавтра»?
Жыве Беларусь!

Від редакції. Будь ласка не ображайте один одного у коментарях. Вам, що не вистачає реального негативу ? Різні точки зору це нормально.
Шановні усвідомлюйте відповідальність, за поширення інформації, простими словами, не пишіть про те, чого немає.
Peдaкцiя може не пoдiляти дyмку aвтopа і нe нece вiдпoвiдaльнicть зa дocтoвipнicть iнфopмaцiї. Автор посту не є абсолютним експертом, або людиною, що не має права на помилку, тому чекаємо на ваші коментарі, у нас на сторінці.
Правда завжди десь посередині. Інформація не підтверджена документами є лише думкою конкретної людини, яку ви можете поділяти або ні.

Хто найкращий ? Що чекає попереду ? Щоб голос зарахувався натисніть на фото та проголосуйте.

Показати більше
Back to top button