Суспільство

Пояснимо дуже просто. Єдина мова, яку й досі утискають в Україні – це українська

Колаборанти з так званої “ЛНР” скасували українську мову. Зібралися там якісь люди й заявили, що солов’їна “не знайшла практичного застосування”. Ну, і про всякі там інтеграційні процеси з РФ потеревенили. До цього таким самим шляхом пішли й у фейковій “ДНР”.

Тобто тепер у цих квазідержавах інсує єдина, прости Господи, державна мова – російська. Усе, крапка. Ніяких тобі квот чи навчання рідною мовою. Цікаво, що на території Донецької області мешкають представники більш ніж 120 етносів. Це, окрім українців, росіян чи білорусів, і греки, і німці, і євреї, і татари. Національний склад самого Донецька, відповідно до даних перепису 2001 року, такий само різноманітний. І тепер усі ці люди позбавлені права на рідну мову. Так, у відсотковому відношенні вони всього-на-всього – 1-2% і, за логікою окупантів, їх у розрахунок можна й не брати.

Цікаво, що, відповідно до результатів дослідження Центру Разумкова, 92% громадян України вважають себе етнічними українцями. До росіян відносять себе 6%, а до інших етносів тільки 1,5%. Утім, в Україні постійно на порядку денному постає мовне питання – як не другої державної, так мови нацменшин. І часом постає воно руба. От, наприклад, нещодавно нам довелося домовлятися з угорцями щодо “розбіжностей країн у позиції щодо мови освіти угорської нацменшини в Україні”, бо Угорщина якось не по-сусідськи блокує наше натівське майбутнє. Ба більше, офіційний Будапешт навіть не приховує шантажистський характер своєї позиції.

“Ми не хочемо підтримувати блокування, наша мета – досягнути домовленостей”, – каже міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.

Угорці доволі компактно проживають в Україні. Абсолютна більшість сконцентрована в Закарпатській області – 12% від загальної чисельності мешканців. Але й в інших регіонах України є угорці. У Донецький області – 421 людина, у Луганській – 246, у Криму – 186. Чому Будапешт не тисне мовою на Російську Федерацію, яка окупувала Крим і частину Донеччини з Луганщиною? Можливо, тому ж, чому прем’єр Угорщини Віктор Орбан каже, що санкції Європейського союзу проти РФ шкодять їхнім стосункам із Москвою – ворон ворону ока не видзьобає. Чи, може, ці 853 угорці якось відрізняються від закарпатських й угорська мова не дуже їм і потрібна?

Українська діаспора в Угорщині, до речі, доволі малолюдна – усього 8 тисяч душ. Але українських шкіл тут немає. Жодної. Влада каже, що від української громади не надходить відповідного запиту на відкриття, та й серед угорських учителів немає охочих викладати українською. В РФ, між іншим, українських шкіл теж немає. Навіть факультативів із вивчення української мови немає, на відміну від шкіл в Україні, де російська мова – програмна дисципліна.

Правильно все-таки написав нещодавно завідувач катедри слов’янської філології і загального мовознавства Київського міжнародного університету Іван Ющук, що Україна – держава нацменшин. А як інакше, якщо ми постійно маємо виправдовуватися за українську мову й коригувати своє законодавство з огляду на меншість?

Питання мови пролунало й на нещодавній пресконференції президента Володимира Зеленського. Один із присутніх журналістів обурювався, що не може в етері говорити російською, бо зв’язаний квотами. Президент зі свого боку заявив, що квоти треба переглядати. І кроки в цьому напрямку вже зроблені – у парламенті зареєстровані два законопроєкти щодо перегляду закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Але, найголовніше, що деякі важливі кроки навпаки були не зроблені або ж зроблені назад – мовна омбудсман звільнилася, на вакантну посаду не оголошено конкурс, секретаріат уповноваженого так і не запрацював (через це, власне, Тетяна Монахова й звільнилася, бо не могла виконувати свої обов’язки) тощо.

Якщо брати до уваги закордонний досвід, то, скажімо, в Конституціях Франції та Туреччини говориться, що мовою держави є мова титульної нації. Зрозуміло, що у Франції чи Туреччині живуть не самі лише французи чи турки, але якщо ви хочете мешкати в цих країнах, то будьте ласкаві вивчити мову. Конституції Сербії і Хорватії кажуть, що сербська й хорватська мова, відповідно, – обов’язкові для офіційного використання. Не може депутат сербського парламенту говорити хорватською чи навпаки. Та навіть у тій самій РФ у законі “Про мови народів Російською Федерації” сказано, що “державною мовою Російською Федерації на всій її території є російська мова”. При набутті громадянства РФ чи під час працевлаштування там навіть потрібно складати відповідний іспит на знання їхньої мови, історії. Те саме й у Польщі. І жодна Венеційська комісія не вимагає терміново переглядати таку мовну політику.

Отже, якась самопроголошена “ЛНР” може взяти й викинути українську мову, але Україна не може ухвалити мовний закон, який, між іншим, абсолютно ніяк не регулює приватне життя. Чи просто відмовитися від російської мови, бо вона не знайшла практичного застосування.

Наступного разу, коли ви почуєте чи прочитаєте десь, що в Україні утискають російську, угорську, польську, болгарську чи якусь іншу мову, то знайте, що це повна нісенітниця, адже єдина мова, яку й досі утискають в Україні – це українська. І, на жаль, сьогодні вже не потрібно ні Валуєвських циркулярів чи емських указів, щоб боротися з українською мовою. Достатньо телевізорів, де вчергове скажуть “какая разніца”. А різниця таки колосальна, як між бандурою та балалайкою.

За матеріалами сайту – Український інтерес

Думка редакції сайту може не збігатися з позицією автора. Редакція не несе відповідальності за зміст блогів. Усвідомлюйте відповідальність, за поширення інформації, простими словами, не пишіть про те, чого немає. Peдaкцiя може не пoдiляти дyмку aвтopа і нe нece вiдпoвiдaльнicть зa дocтoвipнicть iнфopмaцiї.

 

Думку автора опубліковано без жодних змін синтаксис та орфографію збережено. За новими правилами соц мережі Фейсбук уся інформація яка не підтвердженна офіційними довідками, штампами та печатками не може бути опублікована як новина, а всі видання які публікують таку інформацію є прибічниками сил зла, саме тому від сьогодні ми публікуємо усі матеріали з поміткою "Думка автора".

Пряма мова

Peдaкцiя може не пoдiляти дyмку aвтopа і нe нece вiдпoвiдaльнicть зa дocтoвipнicть iнфopмaцiї. Автор посту не є абсолютним експертом, або людиною, що не має права на помилку, тому чекаємо на ваші коментарі, у нас на сторінці.

Теги
Показати більше
Back to top button
Close